ІСТОРІЯ ФІЛАРМОНІЇ
Будівля
Споруда обласної філармонії, розташована на розі вулиць Леся Курбаса та Соломії Крушельницької, добре відома жителям обласного центру. Історія нашої будівлі почалася із таємниці.
Був оголошений конкурс на кращий проект будівлі, в якому здобув перемогу якийсь В.Мілковський, який запропонував доволі пристойну будівлю за досить помірковану ціну – 90000 ринських злотих.
ФОТО 1891 р. Закладання наріжного каменю.
Четвертий зліва – архітектор Юзеф Лапіцький
Будівництво йшло швидкими темпами. Його технічне керівництво здійснювали інженери М.Кучинський , Ю.Лапіцький та будівничий Я.Шпорек. І вже 22 листопада 1891 року було урочисте відкриття приміщення, хоч на той час був цілком готовий лише головний зал.
Після концерту на банкеті автор проекту розкрив своє інкогніто. Виявилось, що «Мілковський» – це був псевдонім інженера міської залізниці Юзефа Лапіцького.
Театр був споруджений у пишному еклектичному стилі, з чотириколонним портиком при вході, з куполом над наріжною частиною, з багатою ліпниною фасадів. Це була справді архітектурна окраса Станиславова.
Під час Першої світової війни у 1915-1916 роки за місто точилися жорстокі бої. Будинок зазнав значних руйнувань, в нього влучило кілька артилерійських снарядів. Більш ніж на половину було зруйноване крило від нинішньої вулиці Леся Курбаса, дах пробитий у багатьох місцях, пошкоджені дерев’яні конструкції.
В 1924 році проведений проміжний ремонт внутрішніх приміщень. Для зручності глядачів була зменшена висота сцени і водночас поглиблена оркестрова яма. Зал був пофарбований в лагідні тони, ліпнина позолочена.
Ґрунтовна реконструкція театру відбулася протягом 1928-1929 років. Проект виготовив відомий на той час станиславівський архітектор С.Треля. Споруда відтоді набрала сухих конструктивістських рис. Зникли купол і портик, всі вікна стали прямокутними. Стіни були позбавлені пластичних прикрас, але з’явився масивний балкон. Зате була збільшена місткість залу, переоформлені балкони другого і третього ярусу, розширений балкон для публіки, проведена електрика і центральне опалення. Цей вигляд будинку зберігся донині.
14 серпня 1987 року на стіні відкрили меморіальну табличку зі словами: «В цьому будинку в кінці XIX – на початку XX століття виступали корифеї українського театру Марія Заньковецька, Микола Садовський та оперні співаки зі світовим ім’ям Соломія Крушельницька та Олександр Мішуга».
У листопаді 2010 року відкрили добудову до приміщення філармонії – адміністративний корпус і сучасні звукоізольовані приміщення для репетицій.
Реконструкція та капітальний ремонт старого корпусу Івано-Франківської обласної філармонії – пам’ятки архітектури XIX століття проводили майже рік і завершили 20 грудня 2011 року. Повністю було відреставровано концертний зал, збільшили основну сцену і хол, створили камерний зал на 70 глядачів, а також зберегли первісний вигляд «круглого» залу на другому поверсі.
Утворення філармонії
В 30-40-х роках минулого століття у музичному житті області сталися визначні події, які вплинули на розвиток культури краю:
• у червні 1940 року жителі Станіслава познайомилися з мистецтвом Київського академічного театру опери і балету імені Т.Г.Шевченка, слухали опери «Запорожець за Дунаєм» та «Наталка-Полтавка» за участю славних співаків – М.Литвиненко-Вольгемут, І.Паторжинського, З.Гайдай, М.Донця. Серед диригентів того часу відзначилися Леонтій Крушельницький, Микола Колесса;
• з концертними виступами приїжджали такі визначні співаки, як Соломія Крушельницька, Модест Менцинський, Марія Сокіл, Михайло Голинський, Василь Тисяк, Роман Любинецький, Орест Руснак, піаністи Василь Барвінський, Тарас Шухевич, Антон Рудницький, Володимира Божейко, віолончеліст Богдан Бережницький та багато інших музикантів.
Історія філармонії пов’язана із заснуванням у 1940 році Гуцульського ансамблю пісні і танцю на ґрунті аматорських гуртків, а саме, Космацького сільського хору. Його засновниками й диригентами були Ярослав Барнич (1896-1967), Михайло Магдій та хореограф Ярослав Чуперчук (1911-2004).
Івано-Франківська обласна філармонія утворена 1 листопада 1940 року з метою проведення концертної діяльності в містах і районах області. Філармонія стала центром професійного музичного мистецтва на Прикарпатті.
За час існування директорами установи були В.Сегаль, П.Барчук, М.Воротняк, М.Коник, Я.Собко, В.Турянин, А.Савка, В.Тимків. З травня 2024 року філармонію очолює Володимир Рудницький.
У вересні 2017 року філармонії присвоєно ім’я Іри Маланюк.
Слід згадати, що у різний час на сцені філармонії виступали славетні майстри української сцени: М. Заньковецька, М. Садовський, С. Крушельницька, М. Менцинський, Л. Курбас, Н. Ужвій, Г. Юра, А. Бучма, З. Гайдай, І. Паторжинський, І. Маланюк, І. Козловський; капела під орудою О. Кошиця; хормейстери: Я. Барнич, Б. Дерев’янко, М. Магдій, Б. Катамай, М. Гринишин, А. Кушніренко, І. Легкий, П. Князевич, В. Турянин; диригенти: Н. Рахлін, С. Турчак, Д. Котко, М. Гобдич, М. Кацал, І. Пилатюк, М. Скорик; скрипалі: О. Горохов, О. Криса, Б. Которович, Л. Шутко, Б. Каськів, Б. Півненко, Н. Пилатюк; віолончеліст О. Пірієв; піаністи: С. Ріхтер, О. Козаренко, Й. Ермінь, Е. Чуприк-Котюк, Т. Кальмучин; баяніст В. Безфамільнов; вокалісти: Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, Г. Ципола, А. Кочерга, А. Солов’яненко, М. Стеф’юк, В. Лук’янець, А. Шкурган, О. Гурець, Ф. Мустафаєв.
А також концертували музиканти з усього світу: П. Амойял (США), В. Мрозек, А. Кулька (Польща), Ж.-П. Лоре (Франція), Дж. Карананте (Італія, композитор присвятив свій Скрипковий концерт Наталії Мандриці, прем’єра його відбулася 2010 р.), О. Полянський (фортепіано, Німеччина), А. Стефанова (Велика Британія), М. Зеккіні (Франція), диригенти: П. Маркс (Німеччина), К. Хагель (Німеччина), В. Фогель (США), Р. Ревакович (Польща), П. Генрі (Англія), Д. Штефаник (Словаччина), Ф. Наззаро (Італія), Л. Вакаріс (Литва) та багато інших. Зокрема, уподовж останніх років наш глядач мав нагоду слухати музику у виконанні Т. Войновича (гобой, Польща), А. Гжибовські (баян, Польща), К. Гжибовські (кларнет, Польща, Німеччина), М Зеккіні (фортепіано, Франція), І. Житинської (вокал, Польща), П. Манондіза (вокал, Франція), В. Петриченко (фортепіано, Німеччина), джаз-квінтету С. Федорчука (Україна, Польща, Азербайджан), хору «Веснівка» (Канада), К. Кобилінського (фортепіано, Польща).
У 1944 році при філармонії вже існував вокальний квартет і струнний квартет, які виконували твори українських та західноєвропейських композиторів.
У 1972 році, як у більшості філармоній України, в Івано-Франківську було створено ВІА «Беркут» (керівники – піаніст і композитор Остап Савко, співак і композитор Микола Мозговий, Орест Дутко, Володимир Домшинський, Валерій Чикирис, Олександр Осадчий). У 1980-х функціонували концертні групи вокально-інструментального характеру «Співочі голоси» та «Пісня звеличує працю».
Упродовж 1985-1995 років у філармонії працювали: ВІА «Синевір» (керівник – В.Саньков), ансамбль «Верховинці» (керівник – Я.Бибик), фольксинтез-група «Галичина» (керівник – В.Домшинський), камерний ансамбль солістів «Класик модерн» (керівник – В.Павліковський).
У 2008 році був створений дует «Діалоги» у складі Ігоря Євенка (баян) та Надії Євенко (бандура).
У 2010 році було засновано: тріо бандуристок «Пектораль» та квартет фаготистів «Бомбардіні» (художній керівник колективів – заслужений діяч мистецтв України В.Павліковський), вокально-інструментальний ансамбль «Любисток» (керівник В.Турянин).
В Івано-Франківській філармонії довгий час працювали співаки-солісти: народний артист України Володимир Пірус, народний артист України Михайло Кривень, заслужена артистка України Ірина Мокрецька, заслужена артистка України Ольга Велка, заслужена артистка України Наталія Шевченко, заслужений артист України Ярослав Крайник, Ірина Ключковська, Ольга Яловенко, концертно-камерна співачка Любов Клопотовська, Степан Чубинський.
При філармонії працюють такі колективи: академічний камерний оркестр «HARMONIA NOBILE» (художній керівник та концертмейстер – народна артистка України Наталія Мандрика), академічний симфонічний оркестр (художній керівник та головний диригент – Сергій Черняк), струнний ансамбль «QUATTRO CORDE» (художній керівник та солістка – Анжела Приходько), ансамбль солістів філармонії «БРЕВІС» (художній керівник – заслужений артист України Ярослав Бибик), інструментальний ансамбль «ART PRESTIGE JAZZ GROUP» (художній керівник – Арсен Бучинський), ансамбль саксофоністів (художній керівник – Мирослав Пасічняк), ансамбль бандуристів «МЕТАМОРФОЗИ» (художній керівник – Надія Заяць), концертний ансамбль «БУДЬМО» (художній керівник – Ростислав Коваль); солісти-вокалісти: Оксана Кречко, Оксана Романюк, Олександр Семчук та балетна школа (студія) імені В. Павліковського.
Колективи та солісти виступають не лише на сцені філармонії. Їх можна почути в концертних залах всієї України та багатьох країн Європи, таких як, Австрія, Іспанія, Італія, Німеччина, Польща, Португалія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Південна Корея.
У філармонії започатковано ряд культурно-митецьких проєктів та фестивалів.
Починаючи з 50-х років ХХ ст. у філармонії відбувається щорічний Обласний відкритий фестиваль професійного музичного мистецтва «Прикарпатська весна». В рамках цього фестивалю започатковано дитячий фестиваль «Прикарпатський первоцвіт». Також з ініціативи Наталії Мандрики талановиті діти мають можливість реалізовувати свій творчий потенціал разом із академічним камерним оркестром «HARMONIA NOBILE» на концертах «Юні віртуози».
Неодноразово реалізовано проєкт «Молоді таланти» у супроводі колективів філармонії.
У 2018 році було розроблено та зареєстровано в обласному управлінні юстиції положення про Обласний відкритий конкурс вокального мистецтва імені Іри Маланюк. Із студентського конкурсу цей захід став конкурсом для молодих виконавців віком до 35 років.
У 2018 році філармонія отримала грантові кошти УКФ на реалізацію проєкту «Фантазії. Ірина Ключковська».
У рамках відзначення 100-річчя від дня народження Іри Маланюк у 2019 році було здійснено постановку вистави «Іра» за п’єсою О. Анненко, яка стала лавреатом трьох театральних конгкурсів.
У 2022 році започатковано проєкт «НАШІ», а у 2023 – фестиваль органної та камерної музики «AMAZING GRACE».
У рамках проєкту «Український простір» видано «Словник музичних термінів», укладачами якого є В. Тимків та О. Подручна.
Обласна філармонія продовжує співпрацю з громадськими організаціями та благодійними фондами щодо безкоштовного відвідування концертів глядачами пільгових категорій. Усі колективи філармонії неодноразово брали участь у мистецьких патріотичних перформенсах, благодійних концертах, організованих для мешканців міста, вимушено переміщених осіб та на підтримку військових.
Квитки на концерти реалізовуються в касі філармонії та онлайн на karabas.com.
Інформація про діяльність філармонії систематично висвітлюється на сайті, в соцмережах та засобах масової інформації.