Рівно триста років тому на дворі був 1723 рік. Козацька старшина вручила імператору Росії Петру I “Коломацькі чолобитні”, в яких домагалася відновлення державних прав України, ліквідації Малоросійської колегії й дозволу обрати нового гетьмана України, німецький композитор Йоган Себастьян Бах переїхав собі у Ляйбціг та став кантором хору Святого Фоми, ну а італієць Алесса́ндро Скарла́тті почав свою останню велику працю – весільну серенаду для князя Стигліано. Доволі непримітний рік якби не інший італієць Антоніо Вівальді, котрий завершив свій шедевр – цикл «Чотири пори року», про який можна сказати коротко – “слухайте й відчуйте”!
Пройшло триста років, проте музика і далі звучить по цілому світі й буде звучати ще дуже і дуже довго, бо вона геніальна!
Пройшло триста років, проте музика і далі звучить по цілому світі й буде звучати ще дуже і дуже довго, бо вона геніальна!
1 жовтня об 11:00 та 13:00 годині у Храмі Царя Христа, ансамбль Quattro Corde презентує шедевр «Чотири пори року» – найпопулярніший циклічний твір італійського композитора Антоніо Вівальді. Художні керівник ансамблю та солістка – Анжела Приходько.
Ведуча – Христина Кобильчук.
Ремарка. Кожен концерт супроводжує сонет невідомого автора, можливо навіть це був А. Вівальді. Цікавий текст у сонеті Осінь, що гай-гай та перекликається з українським сьогоденням:
“Мисливці вдосвіта ідуть з рогами,
Рушницями й дають сміливим псам
За звіром гнатися його слідами;
Утомлює, жахає звіра гам
Рушниць й собак, поранений без тями
Ще рветься бігти, але гине там.”
(Українською, переклад з італійської Є. Яворського)
“Мисливці вдосвіта ідуть з рогами,
Рушницями й дають сміливим псам
За звіром гнатися його слідами;
Утомлює, жахає звіра гам
Рушниць й собак, поранений без тями
Ще рветься бігти, але гине там.”
(Українською, переклад з італійської Є. Яворського)
З повагою Р. Д.
